алхімік
АЛХІ́МІК, а, ч. Той, хто займається алхімією.
Реторта з ртуттю була неодмінним предметом у лабораторії алхіміка (Рад. Укр., 15.V 1946, 2);
Ця кімната чимось скидалась на житло чаклуна або потаємну лабораторію середньовічного алхіміка (Збан., Переджнив’я, 1960, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алхімік — алхі́мік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- алхімік — -а, ч. Той, хто займається алхімією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алхімік — АЛХІ́МІК, а, ч. Той, хто займається алхімією. Ця кімната чимось скидалась на житло чаклуна або потаємну лабораторію середньовічного алхіміка (Ю. Збанацький); Реторта із ртуттю була неодмінним предметом у лабораторії алхіміка (з газ.). Словник української мови у 20 томах