1. Словник української мови у 20 томах

алхімік

АЛХІ́МІК, а, ч.

Той, хто займається алхімією.

Ця кімната чимось скидалась на житло чаклуна або потаємну лабораторію середньовічного алхіміка (Ю. Збанацький);

Реторта із ртуттю була неодмінним предметом у лабораторії алхіміка (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алхімік — алхі́мік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. алхімік — -а, ч. Той, хто займається алхімією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алхімік — АЛХІ́МІК, а, ч. Той, хто займається алхімією. Реторта з ртуттю була неодмінним предметом у лабораторії алхіміка (Рад. Укр., 15.V 1946, 2); Ця кімната чимось скидалась на житло чаклуна або потаємну лабораторію середньовічного алхіміка (Збан., Переджнив’я, 1960, 8). Словник української мови в 11 томах