Орфографічний словник української мови

альков

алько́в

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. альков — (у стіні) ніша, заглиблення.  Словник синонімів Караванського
  2. альков — -а, ч. Заглиблення в стіні кімнати для ліжка; ніша.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. альков — АЛЬКО́В, а, ч. Ніша в стіні кімнати для ліжка, відгороджена від основної частини кімнати завісою, аркою чи колонами. В глибині хати зроблений альков; замість ліжка в нім маленька естрада (Леся Українка); Таємничий альков із вигнутим склепінням ховався за складками важкої завіси (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. альков — алько́в (франц. alcove, з ісп. аlcoba, від араб. аль-кубба – склепіння, намет) заглиблення в стіні, ніша для ліжка, відокремлена завісою від іншої частини приміщення.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. альков — Алько́в, -ву (ч. р.) і алько́ва, -ви (ж. p.); -ко́ви, -ко́вів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. альков — АЛЬКО́В, а, ч. Заглиблення в стіні кімнати для ліжка; ніша. В глибині хати зроблений альков; замість ліжка в нім маленька естрада (Л. Укр., III, 1952, 44); Таємничий альков із вигнутим склепінням ховався за складками важкої завіси (Донч., III, 1956, 61).  Словник української мови в 11 томах
  7. альков — (ісп. < араб. — маленька кімната) Заглиблення у спальні, виконане у вигляді ніші для ліжка, або частина кімнати, виділена для сну і відділена завісою, колонами, аркою.  Архітектура і монументальне мистецтво