Значення в інших словниках
-
амоніт —
АМОНІТ – АМОНІЙ Амоніт 1, -а, мн. -и, -ів. Викопний молюск. Амоніт 2, -у. Вибухова суміш. Амоній, -ю, ор. -єм. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, широко застосовуваних у техніці та сільському господарстві: вуглекислий амоній, сірчанокислий амоній.
Літературне слововживання
-
амоніт —
-у, ч. Загальна назва суміші амонійної селітри з горючими речовинами, що вибухає від дії капсуля-детонатора.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
амоніт —
АМОНІ́Т, у, ч., хім. Аміачно-селітряна суміш, до складу якої входять вибухові нітросполуки. Амоніти мають достатню швидкість вибуху (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
амоніт —
АМОНІ́Т, у, ч. Аміачно-селітряна суміш, до складу якої входять вибухові нітросполуки. Амоніти мають достатню швидкість вибуху (Таємн. вапна, 1957. 30).
Словник української мови в 11 томах