Значення в інших словниках
-
аміак —
-у, ч., заст. Амоніак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
аміак —
АМІА́К, у, ч., хім. Безбарвний газ із різким запахом, що являє собою сполуку азоту з воднем. Із розкритої постелі пахнуло таким міцним духом аміаку, йодоформу й ще чогось бридкого, що матрос зморщився й мерщій опустив укривало (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
аміак —
аміа́к [лат. am (mon) iac (um), від грец άμμωνιακόν – смолиста камедь] найпростіша сполука азоту з воднем, безбарвний отруйний газ з різким задушливим запахом. Застосовують у виробництві азотної кислоти, азотних добрив, соди, вибухових речовин, у холодильних установках.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
аміак —
NH3, неорганічна сполука, газ з різким запахом, добре розчиняється у воді; використовують у виробництві азотної кислоти, штучних добрив, скраплений а. — як холодоагент в холодильних установках; часто вживана назва водного розчину а. — нашатирний спирт.
Універсальний словник-енциклопедія
-
аміак —
АМІА́К, у, ч. Безбарвний газ з різким запахом, що складається з азоту і водню, а в сполуці з водою утворює нашатирний спирт. Аміак — газоподібна речовина, з сильним характерним запахом, добре розчинна у воді (Уроки.. хіміка, 1956, 76).
Словник української мови в 11 томах