Орфографічний словник української мови

антефікс

антефі́кс

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. антефікс — АНТЕФІ́КС, а, ч. Кам'яна або керамічна прикраса на карнизі античних споруд. На карнизі античного храму виднівся антефікс із мармуру у вигляді пальмети (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  2. антефікс — (лат. — попереду прикріплений) Вертикально поставлена над карнизом лобова черепиця з порізками, що розташовувалась над звисом покрівлі і прикривала в античній споруді шов між сусідніми черепицями.  Архітектура і монументальне мистецтво