Словник української мови у 20 томах

антефікс

АНТЕФІ́КС, а, ч.

Кам'яна або керамічна прикраса на карнизі античних споруд.

На карнизі античного храму виднівся антефікс із мармуру у вигляді пальмети (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. антефікс — антефі́кс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. антефікс — (лат. — попереду прикріплений) Вертикально поставлена над карнизом лобова черепиця з порізками, що розташовувалась над звисом покрівлі і прикривала в античній споруді шов між сусідніми черепицями.  Архітектура і монументальне мистецтво