Словник української мови у 20 томах

антецедент

АНТЕЦЕДЕ́НТ, у, ч., лінгв.

Перший член імплікації.

Кожному типу еліпсиса притаманні свої структурні компоненти – проектори незаміщеної позиції: антецедент (прямий, опосередкований), валентність, логіко-практичний досвід та енциклопедичні знання комунікатора (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. антецедент — антецеде́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. антецедент — -а, ч., лог. Перший член імплікації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антецедент — антецеде́нт [від лат. antecedens (antecedentis) – попередній] перший член імплікації, якому передує слово «якщо».  Словник іншомовних слів Мельничука