антецедент

антецеде́нт

-а, ч., лог.

Перший член імплікації.

Значення в інших словниках

1. антецедент — антецеде́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. антецедент — АНТЕЦЕДЕ́НТ, у, ч., лінгв. Перший член імплікації. Кожному типу еліпсиса притаманні свої структурні компоненти – проектори незаміщеної позиції: антецедент (прямий, опосередкований), валентність, логіко-практичний досвід та енциклопедичні знання комунікатора (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. антецедент — антецеде́нт [від лат. antecedens (antecedentis) – попередній] перший член імплікації, якому передує слово «якщо».  Словник іншомовних слів Мельничука