антецедент

антецеде́нт

[від лат. antecedens (antecedentis) – попередній]

перший член імплікації, якому передує слово «якщо».

Значення в інших словниках

1. антецедент — антецеде́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. антецедент — -а, ч., лог. Перший член імплікації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. антецедент — АНТЕЦЕДЕ́НТ, у, ч., лінгв. Перший член імплікації. Кожному типу еліпсиса притаманні свої структурні компоненти – проектори незаміщеної позиції: антецедент (прямий, опосередкований), валентність, логіко-практичний досвід та енциклопедичні знання комунікатора (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах