Значення в інших словниках
-
антропософія —
-ї, ж. Релігійно-містичне вчення про людину, згідно з яким вона, розвиваючи приховані в ній божественні здібності, може досягти духовного панування над природою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
антропософія —
АНТРОПОСО́ФІЯ, ї, ж., філос. Учення про надчуттєве пізнання світу через самопізнання людини як космічної істоти. Антропософія поєднує елементи суб'єктивного ідеалізму, об'єктивного ідеалізму Гете, християнства (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
антропософія —
антропосо́фія (від антропо... і ...софія) релігійно-містичне вчення, що ставить на місце бога обожнену людину; різновидність теософії.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
антропософія —
Система езотеричного знання про людину та її місце у космосі, створена 1913 Р. Штайнером; нав'язує до ґностицизму й філософсько-релігійної мудрості Сходу; постулює можливість пізнання людиною позаматеріального духовного світу.
Універсальний словник-енциклопедія
-
антропософія —
АНТРОПОСОФІЯ (від грецьк. ανθρωποζ — людина; ζυφια — мудрість) — неортодоксальне теософське вчення, засноване напередодні Першої світової війни нім.
Філософський енциклопедичний словник