ану-ну —
АНУ-НУ́, виг., розм. Варіант вигуку ану, вживаний для підсилення спонукання, заохочення до дії. – Тепер, хлопці, дивіться, що за кумедія буде. А ми кажемо: – Ану-ну, що там буде? (Г.
Словник української мови у 20 томах
ану-ну —
АНУ-НУ́, виг., розм. Підсилений варіант вигука ану, що виражає спонукання, заохочення до дії. — Тепер, хлопці, дивіться, що за кумедія буде. А ми кажемо: — Ану-ну, що там буде? (Кв.-Осн., II, 1956, 5).
Словник української мови в 11 томах