аранжувати

аранжува́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Значення в інших словниках

1. аранжувати — Аранжувати. Організовувати, влаштовувати. У Відни знають дуже добре, що демонстрации аранжувало сербске правительство, щоби потім виглядало, немов оно мусить числити ся з волею народу (Б., 1909, 66, 1) // пол.  Українська літературна мова на Буковині
2. аранжувати — (муз.) укладати, укласти, уложити, повкладати, див. організовувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. аранжувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Пристосовувати музичний твір, написаний для певного складу інструментів (голосів), до виконання іншим складом інструментів (голосів). 2》 Перетворювати, видозмінювати з якою-небудь метою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. аранжувати — АРАНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. муз. Пристосовувати музичний твір, написаний для певного складу інструментів (голосів), до виконання іншим складом інструментів (голосів). [Лисенко:] Творець пісні – народ. А ми, композитори...  Словник української мови у 20 томах
5. аранжувати — Аранжува́ти, -жу́ю, -жу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. аранжувати — АРАНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Пристосовувати музичний твір, написаний для певного складу інструментів (голосів), до виконання іншим складом інструментів (голосів). [Лисенко:] Творець пісні — народ.  Словник української мови в 11 томах