аранжувати
АРАНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1. муз. Пристосовувати музичний твір, написаний для певного складу інструментів (голосів), до виконання іншим складом інструментів (голосів).
[Лисенко:] Творець пісні – народ. А ми, композитори... [Чайковський:] Лише аранжуємо те, що створено народом, як сказав великий Глинка? (Ю. Мокрієв);
// Здійснювати полегшений виклад музичного твору для виконання на тому самому інструменті.
2. Створювати художні композиції з квітів.
Професор з Японії продемонстрував різні стилі ікебани – від найдавнішого, головним принципом якого є простота і природність, до сучасного вільного стилю, в якому дозволено аранжувати квіти так, як заманеться (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)