1. Словник української мови у 20 томах

аранжувати

АРАНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

1. муз. Пристосовувати музичний твір, написаний для певного складу інструментів (голосів), до виконання іншим складом інструментів (голосів).

[Лисенко:] Творець пісні – народ. А ми, композитори... [Чайковський:] Лише аранжуємо те, що створено народом, як сказав великий Глинка? (Ю. Мокрієв);

// Здійснювати полегшений виклад музичного твору для виконання на тому самому інструменті.

2. Створювати художні композиції з квітів.

Професор з Японії продемонстрував різні стилі ікебани – від найдавнішого, головним принципом якого є простота і природність, до сучасного вільного стилю, в якому дозволено аранжувати квіти так, як заманеться (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аранжувати — аранжува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. аранжувати — Аранжувати. Організовувати, влаштовувати. У Відни знають дуже добре, що демонстрации аранжувало сербске правительство, щоби потім виглядало, немов оно мусить числити ся з волею народу (Б., 1909, 66, 1) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  3. аранжувати — (муз.) укладати, укласти, уложити, повкладати, див. організовувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. аранжувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Пристосовувати музичний твір, написаний для певного складу інструментів (голосів), до виконання іншим складом інструментів (голосів). 2》 Перетворювати, видозмінювати з якою-небудь метою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аранжувати — Аранжува́ти, -жу́ю, -жу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. аранжувати — АРАНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Пристосовувати музичний твір, написаний для певного складу інструментів (голосів), до виконання іншим складом інструментів (голосів). [Лисенко:] Творець пісні — народ. Словник української мови в 11 томах