1. Словник української мови у 20 томах

аранжування

АРАНЖУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. аранжува́ти.

– Музику ми запозичили у Спілберга, – зізнався Володимир Галич, – але піддали її аранжуванню (з газ.);

Майбутні бізнес-леді вчаться у школі фітодизайну. Дівчата вже знають техніку аранжування квітів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аранжування — аранжува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. аранжування — (фр. arranger — упорядковувати) — 1. Перекладання музичного твору для іншого складу виконавців. 2. Обробка мелодії для виконання на музичному інструменті або для голосу з супроводом.3. Полегшений виклад музичного твору для виконання на тому ж інструменті. Словник-довідник музичних термінів
  3. аранжування — -я, ж. 1》 Перекладення музичного твору для виконання його іншим складом інструментів (голосів). 2》 Обробка мелодії для виконання на музичному інструменті або для голосу з супроводом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аранжування — аранжува́ння (від франц. arranger – упорядковувати) перекладення музичного твору для виконання його іншим складом інструментів (голосів), ніж було передбачено; полегшений виклад його для того самого інструменту. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аранжування — Аранжува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. аранжування — АРАНЖУВА́ННЯ, я, с. Дія або її результат за знач. аранжува́ти; Словник української мови в 11 томах