Значення в інших словниках
-
аристократія —
Шляхта, дворянство, вищий світ, блакитна кров, світська чернь, сов. знать, жм. вельможество, панство; (придворна) придворні; П. еліта, вершки.
Словник синонімів Караванського
-
аристократія —
-ї, ж. 1》 тільки одн., іст. Форма державного правління, за якої вся влада перебуває в руках заможної родової знаті. 2》 збірн. Вища верства суспільства, якій належить уся влада в державі; родова знать. || Привілейована верхівка соціальної групи. Робітнича аристократія.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
аристократія —
АРИСТОКРА́ТІЯ, ї, ж. 1. тільки одн., іст. Форма державного правління, при якій уся влада перебуває в руках заможної родової знаті. Платон вирізняв три основні форми державного правління – монархію, аристократію і демократію (з навч. літ.). 2. збірн.
Словник української мови у 20 томах
-
аристократія —
аристокра́тія (грец. αριστοκρατία, букв. – влада найкращих, найзнатніших) 1. Форма правління, за якої державна влада належить привілейованій знатній меншості.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
аристократія —
1. форма правління у стародавній Греції; провідну верству становили арістой (найкращі), що вирізнялися багатством і походженням; 2. замкнута суспільна верства, що посідає найвище становище в суспільстві.
Універсальний словник-енциклопедія
-
аристократія —
ЗНАТЬ (привілейовані люди в буржуазно-дворянському суспільстві); АРИСТОКРА́ТІЯ (вища родова знать); ДВОРЯ́НСТВО (панівний привілейований клас феодального, а пізніше і буржуазного суспільства); ШЛЯ́ХТА, ШЛЯХЕ́ТСТВО (у феодальній і буржуазній Польщі).
Словник синонімів української мови
-
аристократія —
Аристокра́тія, -тії, -тією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
аристократія —
АРИСТОКРА́ТІЯ, ї, ж. 1. тільки одн., іст. Форма державного правління, при якій вся влада перебуває в руках заможної родової знаті. 2. збірн. Вища верства експлуататорських класів, якій належить вся влада в державі; родова знать. Гордість — то прикмета..
Словник української мови в 11 томах
-
аристократія —
рос. аристократия (грец. aristokratiaа, букв. — влада найкращих, найзнатніших) — вищий прошарок панівних, елітних класів, привілейована знать у різних політичних формаціях суспільства.
Eкономічна енциклопедія