архар —
-а, ч. Дикий гірський баран, поширений у Центральній Азії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
архар —
АРХА́Р, а, ч. Дика гірська тварина роду баранів, поширена у Центральній Азії. Раптом з-за скель вискочив чималий гурт архарів (Іван Ле); Архар – красива струнка тварина з високо піднятою головою, на якій красуються спіральні зігнуті великі важкі роги (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
архар —
арха́р (тюрк.) дикий баран. Поширений в Середній і Центральній Азії. Цінна мисливсько-промислова тварина. Інша назва – аргалі.
Словник іншомовних слів Мельничука
архар —
АРХА́Р, а, ч. Дикий гірський баран, поширений у Центральній Азії. Раптом з-за скель вискочив чималий гурт архарів (Ле, С. Голубар,1950, 35).
Словник української мови в 11 томах