архар

АРХА́Р, а, ч.

Дика гірська тварина роду баранів, поширена у Центральній Азії.

Раптом з-за скель вискочив чималий гурт архарів (Іван Ле);

Архар – красива струнка тварина з високо піднятою головою, на якій красуються спіральні зігнуті великі важкі роги (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. архар — арха́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. архар — -а, ч. Дикий гірський баран, поширений у Центральній Азії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. архар — арха́р (тюрк.) дикий баран. Поширений в Середній і Центральній Азії. Цінна мисливсько-промислова тварина. Інша назва – аргалі.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. архар — АРХА́Р, а, ч. Дикий гірський баран, поширений у Центральній Азії. Раптом з-за скель вискочив чималий гурт архарів (Ле, С. Голубар,1950, 35).  Словник української мови в 11 томах