1. Словник української мови у 20 томах

архар

АРХА́Р, а, ч.

Дика гірська тварина роду баранів, поширена у Центральній Азії.

Раптом з-за скель вискочив чималий гурт архарів (Іван Ле);

Архар – красива струнка тварина з високо піднятою головою, на якій красуються спіральні зігнуті великі важкі роги (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архар — арха́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. архар — -а, ч. Дикий гірський баран, поширений у Центральній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. архар — арха́р (тюрк.) дикий баран. Поширений в Середній і Центральній Азії. Цінна мисливсько-промислова тварина. Інша назва – аргалі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. архар — АРХА́Р, а, ч. Дикий гірський баран, поширений у Центральній Азії. Раптом з-за скель вискочив чималий гурт архарів (Ле, С. Голубар,1950, 35). Словник української мови в 11 томах