архар
АРХА́Р, а, ч. Дикий гірський баран, поширений у Центральній Азії.
Раптом з-за скель вискочив чималий гурт архарів (Ле, С. Голубар,1950, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- архар — арха́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- архар — -а, ч. Дикий гірський баран, поширений у Центральній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- архар — АРХА́Р, а, ч. Дика гірська тварина роду баранів, поширена у Центральній Азії. Раптом з-за скель вискочив чималий гурт архарів (Іван Ле); Архар – красива струнка тварина з високо піднятою головою, на якій красуються спіральні зігнуті великі важкі роги (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- архар — арха́р (тюрк.) дикий баран. Поширений в Середній і Центральній Азії. Цінна мисливсько-промислова тварина. Інша назва – аргалі. Словник іншомовних слів Мельничука