Значення в інших словниках
-
археологія —
-ї, ж. Наука, що вивчає давні побут і культуру людського суспільства на підставі речових пам'яток минулого, добутих розкопками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
археологія —
АРХЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає давні побут і культуру людського суспільства на підставі речових пам'яток минулого, добутих у результаті розкопок. Розкопками і вивченням добутих таким способом пам'яток минулого займається археологія (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
археологія —
археоло́гія (від архео... і ...логія) галузь історичної науки, що вивчає історичне минуле людського суспільства на основі речових пам’яток (знарядь праці, предметів побуту, зброї, прикрас, жител, місць поселення, поховання).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
археологія —
Наука про минуле, яка займається вивченням матеріальних залишків діяльності людей, переважно на підставі розкопок.
Універсальний словник-енциклопедія
-
археологія —
Археоло́гія, -гії, -гією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
археологія —
АРХЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає давні побут і культуру людського суспільства на підставі речових пам’яток минулого, добутих розкопками. Розкопками і вивченням добутих таким способом пам’яток минулого займається археологія (Іст. стар. світу, 1957, 4).
Словник української мови в 11 томах