Значення в інших словниках
-
аттик —
-а, ч. 1》 архіт. Стінка над карнизом або поверх, що увінчує споруду, найчастіше – тріумфальну арку. 2》 анат. Надбарабанне заглиблення, простір (верхній поверх барабанної порожнини).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
аттик —
А́ТТИК, а, ч., архт. Стінка над карнизом або поверх, що увінчує споруду, найчастіше тріумфальну арку. Костел бенедиктинок [у Львові] при площі того ж імені, заснований 1595 р., відзначається вежею в ренесанському стилі з оригінальним аттиком (І. Крип'якевич).
Словник української мови у 20 томах
-
аттик —
а́ттик [від грец. ’Αττικός – той, що походить з Аттіки (область Стародавньої Греції)] стінка над карнизом або поверх, що увінчує споруду, найчастіше тріумфальну арку.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
аттик —
Прямокутна стіна над карнизом будівлі, оздоблена написами чи рельєфами; також поверх над головним карнизом.
Універсальний словник-енциклопедія
-
аттик —
(грец.) Висока суцільна стіна над вінчаючим карнизом споруди, значно вища за парапет. Звичайно мала власні цоколь і карниз, прикрашалася рельєфною композицією і написами, акцентуючи певну частину фасаду. Інколи над нею встановлювались обеліски, вази.
Архітектура і монументальне мистецтво