аттик
А́ТТИК, а, ч., архт.
Стінка над карнизом або поверх, що увінчує споруду, найчастіше тріумфальну арку.
Костел бенедиктинок [у Львові] при площі того ж імені, заснований 1595 р., відзначається вежею в ренесанському стилі з оригінальним аттиком (І. Крип'якевич).
Словник української мови (СУМ-20)