Орфографічний словник української мови

бабкуватий

бабкува́тий

прикметник

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бабкуватий — Старкуватий; (- обличчя) зморшкуватий.  Словник синонімів Караванського
  2. бабкуватий — -а, -е, діал. Старкуватий, зморшкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабкуватий — БАБКУВА́ТИЙ, а, е, діал. Старкуватий, зморшкуватий. Він став зовсім бабкуватий (Сл. Гр.); Бабкуватим обличчям сміється сторож (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  4. бабкуватий — див. старий  Словник синонімів Вусика
  5. бабкуватий — ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П.  Словник синонімів української мови
  6. бабкуватий — Бабкува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бабкуватий — БАБКУВА́ТИЙ, а, е, діал. Старкуватий, зморшкуватий. Він став зовсім бабкуватий (Сл. Гр.); Бабкуватим обличчям сміється сторож (Стельмах, Хліб.., 1959, 266).  Словник української мови в 11 томах
  8. бабкуватий — Бабкуватий, -а, -е 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. Н. Вол. у. 2) бабкувата. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. у. (Залюбовск.).  Словник української мови Грінченка