бабкуватий —
бабкува́тий прикметник діал.
Орфографічний словник української мови
бабкуватий —
-а, -е, діал. Старкуватий, зморшкуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бабкуватий —
БАБКУВА́ТИЙ, а, е, діал. Старкуватий, зморшкуватий. Він став зовсім бабкуватий (Сл. Гр.); Бабкуватим обличчям сміється сторож (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
бабкуватий —
Бабкува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бабкуватий —
БАБКУВА́ТИЙ, а, е, діал. Старкуватий, зморшкуватий. Він став зовсім бабкуватий (Сл. Гр.); Бабкуватим обличчям сміється сторож (Стельмах, Хліб.., 1959, 266).
Словник української мови в 11 томах
бабкуватий —
Бабкуватий, -а, -е 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. Н. Вол. у. 2) бабкувата. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Словник української мови Грінченка