Орфографічний словник української мови

бабонька

ба́бонька

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бабонька — -и, ж. Пестл. до баба I 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бабонька — БА́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до ба́ба¹ 3. – Ой, бабонько, правда ваша! (І. Франко); Коло тину Ладуриха сусідок збивала: – Бабоньки! Ви гарненько придивіться, їй-бо, в Олени щось чортяче єсть (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах
  3. бабонька — див. баба  Словник синонімів Вусика
  4. бабонька — Ба́бонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бабонька — БА́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до ба́ба¹ 3. — Ой, бабонько, правда ваша! (Фр., І, 1955, 106); Коло тину Ладуриха сусідок збивала: — Бабоньки! Ви гарненько придивіться, їй-бо, в Олени щось чортяче єсть (Ковінька, Кутя.., 1960, 58).  Словник української мови в 11 томах
  6. бабонька — Бабонька, -ки ж. ум. отъ баба.  Словник української мови Грінченка