бабонька
БА́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до ба́ба¹ 3.
— Ой, бабонько, правда ваша! (Фр., І, 1955, 106);
Коло тину Ладуриха сусідок збивала: — Бабоньки! Ви гарненько придивіться, їй-бо, в Олени щось чортяче єсть (Ковінька, Кутя.., 1960, 58).
Словник української мови (СУМ-11)