Орфографічний словник української мови

базарянин

базаря́нин

іменник чоловічого роду, істота

той, хто базарує

розм., рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. базарянин — -а, ч., розм., рідко. Той, хто базарює.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. базарянин — БАЗАРЯ́НИН, а, ч., розм., рідко. Той, хто базарує. По накоченому санному шляху .. базаряни швидко приїхали в Турку (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах
  3. базарянин — БАЗАРЯ́НИН, а, ч., розм., рідко. Той, хто базарує. По накоченому санному шляху колгоспні базаряни швидко приїхали в Турку (Чорн., Потік.., 1956, 391).  Словник української мови в 11 томах