базарянин

БАЗАРЯ́НИН, а, ч., розм., рідко. Той, хто базарує.

По накоченому санному шляху колгоспні базаряни швидко приїхали в Турку (Чорн., Потік.., 1956, 391).

Значення в інших словниках

1. базарянин — базаря́нин іменник чоловічого роду, істота той, хто базарує розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. базарянин — -а, ч., розм., рідко. Той, хто базарює.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. базарянин — БАЗАРЯ́НИН, а, ч., розм., рідко. Той, хто базарує. По накоченому санному шляху .. базаряни швидко приїхали в Турку (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах