байдак

байда́к

іменник чоловічого роду

великий човен — арх., шматок чого-небудь ламкого або крихкого — діал.

Значення в інших словниках

1. байдак — Великий човен, невелике судно; пор. ЧАЙКА, ЧОВЕН.  Словник синонімів Караванського
2. байдак — А, ч., заст., іст. Великий човен, яким плавали по річках і морю. Несуться бистриною розгонисті слов'янські байдаки...(ЗД:71).  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. байдак — -а, ч. 1》 заст. Великий човен, яким плавали по річках і морю. 2》 діал. Те саме, що байда 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. байдак — БАЙДА́К, а́, ч. 1. заст. Великий човен, яким плавали по річках і морях. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками, Що пливуть козаки (Т. Шевченко); – Без голоти теж не проживеш, – заговорив він примирливо. – ..  Словник української мови у 20 томах
5. байдак — Річкове судно довжиною 4560 м, шириною 612 м  Словник застарілих та маловживаних слів
6. байдак — ЧО́ВЕН (невелике судно), ГАЛЯ́РА діал., ЧОРТОПХА́ЙКА жарт.; БАЙДА́РА (велике судно — в Західній Азії й на Далекому Сході); БАЙДА́РКА (спортивне судно); БАЙДА́К заст. (великий); ДУБ іст., діал.  Словник синонімів української мови
7. байдак — БАЙДА́К, а́, ч. 1. заст. Великий човен, яким плавали по річках і морю. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками. Що пливуть козаки (Шевч., І, 1951, 199); — Без голоти теж не проживеш, — заговорив він примирливо. — ..  Словник української мови в 11 томах
8. байдак — Байдак, -ка м. 1) Родъ большого рѣчного судна. Рудч. Ск. ІІ. 28. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Шевч. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. Котл. Ен. ІІ. 29. 2) мн. байдаки.  Словник української мови Грінченка