байдак —
байда́к іменник чоловічого роду великий човен — арх., шматок чого-небудь ламкого або крихкого — діал.
Орфографічний словник української мови
байдак —
А, ч., заст., іст. Великий човен, яким плавали по річках і морю. Несуться бистриною розгонисті слов'янські байдаки...(ЗД:71).
Словник поетичної мови Василя Стуса
байдак —
-а, ч. 1》 заст. Великий човен, яким плавали по річках і морю. 2》 діал. Те саме, що байда 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
байдак —
БАЙДА́К, а́, ч. 1. заст. Великий човен, яким плавали по річках і морях. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками, Що пливуть козаки (Т. Шевченко); – Без голоти теж не проживеш, – заговорив він примирливо. – ..
Словник української мови у 20 томах
байдак —
Річкове судно довжиною 4560 м, шириною 612 м
Словник застарілих та маловживаних слів
байдак —
ЧО́ВЕН (невелике судно), ГАЛЯ́РА діал., ЧОРТОПХА́ЙКА жарт.; БАЙДА́РА (велике судно — в Західній Азії й на Далекому Сході); БАЙДА́РКА (спортивне судно); БАЙДА́К заст. (великий); ДУБ іст., діал.
Словник синонімів української мови
байдак —
БАЙДА́К, а́, ч. 1. заст. Великий човен, яким плавали по річках і морю. Ой заграй, заграй, синесеньке море, Та під тими байдаками. Що пливуть козаки (Шевч., І, 1951, 199); — Без голоти теж не проживеш, — заговорив він примирливо. — ..
Словник української мови в 11 томах
байдак —
Байдак, -ка м. 1) Родъ большого рѣчного судна. Рудч. Ск. ІІ. 28. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Шевч. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. Котл. Ен. ІІ. 29. 2) мн. байдаки.
Словник української мови Грінченка