Орфографічний словник української мови

байонет

байоне́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. байонет — -у, ч. Те саме, що багнет 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. байонет — БАЙОНЕ́Т, а, ч., техн. З’єднання двох деталей, при якому деталь із виступом входить у деталь з вирізом, де стопориться при повороті. Байонет застосовують для кріплення деталей у патронах металорізальних верстатів, об'єктивах фотоапаратів, багнетів у гвинтівках та ін. (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах