байонет

байоне́т

-у, ч.

Те саме, що багнет 1).

Значення в інших словниках

1. байонет — байоне́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. байонет — БАЙОНЕ́Т, а, ч., техн. З’єднання двох деталей, при якому деталь із виступом входить у деталь з вирізом, де стопориться при повороті. Байонет застосовують для кріплення деталей у патронах металорізальних верстатів, об'єктивах фотоапаратів, багнетів у гвинтівках та ін. (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах