Орфографічний словник української мови

барахолка

барахо́лка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. барахолка — -и, ж., розм. Місце, де продають з рук старі, ношені речі (барахло); товкучка, блошиний ринок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. барахолка — барахолка базар, де перепродують речі (перев. вживані)(ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. барахолка — (англ. jumble sale) розпродаж різних несподіваних речей, які були в користуванні, організований клубом чи організацією.  Економічний словник