барахолка

барахо́лка

-и, ж., розм.

Місце, де продають з рук старі, ношені речі (барахло); товкучка, блошиний ринок.

Значення в інших словниках

1. барахолка — барахо́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. барахолка — барахолка базар, де перепродують речі (перев. вживані)(ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. барахолка — (англ. jumble sale) розпродаж різних несподіваних речей, які були в користуванні, організований клубом чи організацією.  Економічний словник