Значення в інших словниках
-
барда —
Ба́рда: — велика сокира [21,IV] — сокира [13] барда (21, 444) – “сокира”; [ІЦ-2006]
Словник з творів Івана Франка
-
барда —
I бард`а-и, ж. Відходи виробництва на спиртових заводах, що використовуються для годівлі худоби. II б`арда-и, ж. Тесак, тесло, сокира.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
барда —
Сокирка
Словник чужослів Павло Штепа
-
барда —
БА́РДА, и, ж., діал. Сокира, тесак. Казала йому хату ставити без барди і сокири (П. Чубинський); Їм [дітям] часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей (М.
Словник української мови у 20 томах
-
барда —
барда, барта невелика залізна сокира з зігнутим держаком
Словник застарілих та маловживаних слів
-
барда —
СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал.
Словник синонімів української мови
-
барда —
БА́РДА, и, ж., діал. Сокира, тесак. Їм [дітям] часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей (Коцюб., II, 1955, 312); Були [в руках] сокири, барди, ломи, киї, рогачі (Смолич, II, 1958, 35). БАРДА́, и́...
Словник української мови в 11 томах
-
барда —
Барда, -ди ж. 1) Краюха хлѣба. Шейк. 2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Шух. І. 87. Казала йому хату ставити без барди і сокири. Чуб. V. 819.
Словник української мови Грінченка