Орфографічний словник української мови

баронет

бароне́т

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. баронет — -а, ч. Спадковий дворянський титул в Англії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баронет — БАРОНЕ́Т, а, ч. Спадковий дворянський титул у Великій Британії, середній між титулами вищої знаті і нижчого дворянства. Там було багато великої і дрібної аристократії звідусіль: герцоги, князі, барони, графи, баронети (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. баронет — бароне́т (англ. baronet, від франц. baron – барон) дворянський титул в Англії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. баронет — Бароне́т, -та; -не́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)