баронет

БАРОНЕ́Т, а, ч.

Спадковий дворянський титул у Великій Британії, середній між титулами вищої знаті і нижчого дворянства.

Там було багато великої і дрібної аристократії звідусіль: герцоги, князі, барони, графи, баронети (із журн.).

Значення в інших словниках

1. баронет — бароне́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. баронет — -а, ч. Спадковий дворянський титул в Англії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баронет — бароне́т (англ. baronet, від франц. baron – барон) дворянський титул в Англії.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. баронет — Бароне́т, -та; -не́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)