Орфографічний словник української мови

бацати

ба́цати

дієслово недоконаного виду

різко вдаряти

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бацати — -аю, -аєш, недок., кого і без додатка, розм. 1》 Різко вдаряти. 2》 Танцювати. 3》 Грати на музичному інструменті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бацати — БА́ЦАТИ, аю, аєш, недок., розм. Різко вдаряти. – Ах ти!.. – сердито бацає Лукин насмішника ложкою по чолі (П. Козланюк); Раптом його наздоганяє завідувач ощадної каси, .. запанібрата бацає по плечу, вітається (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах
  3. бацати — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. бацати — БА́ЦАТИ, аю, аєш, недок., кого і без додатка, розм. Різко вдаряти. — Ах ти!.. — сердито бацає Лукин насмішника ложкою по чолі (Козл., Ю. Крук, 1957, 253).  Словник української мови в 11 томах