бацати
БА́ЦАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Різко вдаряти.
– Ах ти!.. – сердито бацає Лукин насмішника ложкою по чолі (П. Козланюк);
Раптом його наздоганяє завідувач ощадної каси, .. запанібрата бацає по плечу, вітається (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)