Орфографічний словник української мови

башличок

башличо́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. башличок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до башлик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. башличок — БАШЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до башли́к. Після вечері став збиратися Андрійко додому. Обдарувала Катря чим було небожа, обв'язала башличком на мороз (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. башличок — БАШЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до башли́к. Після вечері став збиратися Андрійко додому. Обдарувала Катря чим було небожа, обв’язала башличком на мороз (Головко, II, 1957, 215).  Словник української мови в 11 томах