башличок

БАШЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до башли́к.

Після вечері став збиратися Андрійко додому. Обдарувала Катря чим було небожа, обв’язала башличком на мороз (Головко, II, 1957, 215).

Значення в інших словниках

1. башличок — башличо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. башличок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до башлик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. башличок — БАШЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до башли́к. Після вечері став збиратися Андрійко додому. Обдарувала Катря чим було небожа, обв'язала башличком на мороз (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах