башлик

БАШЛИ́К, а́, ч. Сукняний каптур (відлога) з довгими кінцями, що звичайно надівається поверх шапки.

Трохим Іванович привітався з господарями, не поспішаючи зняв башлик, струсив біля порога сніг (Шиян, Гроза.., 1956, 171).

Значення в інших словниках

1. башлик — -а, ч. Сукняний каптур (відлога) з довгими кінцями, що звичайно надівається поверх шапки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. башлик — БАШЛИ́К, а́, ч. Сукняний каптур з довгими кінцями, який звичайно одягають поверх шапки. Трохим Іванович привітався з господарями, не поспішаючи зняв башлик, струсив біля порога сніг (А.  Словник української мови у 20 томах
3. Башлик — Башли́к іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови