Значення в інших словниках
-
бездефіцитний —
[беиздеиф'іцитнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
бездефіцитний —
-а, -е. Який не має або не дає дефіциту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бездефіцитний —
БЕЗДЕФІЦИ́ТНИЙ, а, е. 1. Який не призводить до дефіциту (у 1 знач.); незбитковий. Ми вийдемо також на бездефіцитний фонд соціального страхування (із журн.
Словник української мови у 20 томах
-
бездефіцитний —
Бездефіци́тний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бездефіцитний —
БЕЗДЕФІЦИ́ТНИЙ, а, е. Який не має або не дає дефіциту.
Словник української мови в 11 томах