безпомічно —
Присл. до безпомічний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безпомічно —
БЕЗПО́МІЧНО. Присл. до безпо́мічний. Антін задумавсь .. Напружував пам'ять і безпомічно мовчав (М. Коцюбинський); Валя ніби безпомічно опустила руки й замислилась на кілька секунд (О. Копиленко); Діти плакали, жінки безпомічно й розгублено оглядалися у пошуках хоч якоїсь допомоги (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
безпомічно —
Безпо́мічно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безпомічно —
БЕЗПО́МІЧНО. Присл. до безпо́мічний. Антін задумавсь.. Напружував пам’ять і безпомічно мовчав (Коцюб., II, 1955, 302); Валя ніби безпомічно опустила руки й замислилась на кілька секунд (Коп., Вибр., 1953, 296).
Словник української мови в 11 томах