безпорадно —
Присл. до безпорадний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безпорадно —
БЕЗПОРА́ДНО. Присл. до безпора́дний. Юзя дивилася на неї безпорадно (Леся Українка); Публіка .. стояла ще під навісами і безпорадно топталася на місці (М. Хвильовий); Петро спинився перед братом і безпорадно розвів руками (Д.
Словник української мови у 20 томах
безпорадно —
БЕЗПОРА́ДНО. Присл. до безпора́дний. Юзя дивилася на неї безпорадно (Л. Укр., III, 1952, 658); Петро спинився перед братом і безпорадно розвів руками (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); Андрій безпорадно зиркнув спідлоба на голову сільради (Минко, Повна чаша, 1950, 208).
Словник української мови в 11 томах