безпорадно

БЕЗПОРА́ДНО.

Присл. до безпора́дний.

Юзя дивилася на неї безпорадно (Леся Українка);

Публіка .. стояла ще під навісами і безпорадно топталася на місці (М. Хвильовий);

Петро спинився перед братом і безпорадно розвів руками (Д. Бедзик);

Андрій безпорадно зиркнув спідлоба на голову сільради (В. Минко);

Війт із війтихою .. безпорадно позирали один на одного (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. безпорадно — безпора́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безпорадно — Присл. до безпорадний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпорадно — БЕЗПОРА́ДНО. Присл. до безпора́дний. Юзя дивилася на неї безпорадно (Л. Укр., III, 1952, 658); Петро спинився перед братом і безпорадно розвів руками (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); Андрій безпорадно зиркнув спідлоба на голову сільради (Минко, Повна чаша, 1950, 208).  Словник української мови в 11 томах