Орфографічний словник української мови

безприданниця

безприда́нниця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безприданниця — -і, ж., заст. Те саме, що безприданка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безприданниця — БЕЗПРИДА́ННИЦЯ, і, ж., заст. Те саме, що безпри́данка. В чужих скринях пріють їхні [дівчат] полотна, а вони, безприданниці, сидять тепер край шляху (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. безприданниця — БЕЗПРИДА́ННИЦЯ, і, ж., дорев. Те саме, що безпри́данка. В чужих скринях пріють їхні [дівчат] полотна, а вони, безприданниці, сидять тепер край шляху (Гончар, Таврія, 1952, 23).  Словник української мови в 11 томах