безприданниця

безприда́нниця

-і, ж., заст.

Те саме, що безприданка.

Значення в інших словниках

1. безприданниця — безприда́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. безприданниця — БЕЗПРИДА́ННИЦЯ, і, ж., заст. Те саме, що безпри́данка. В чужих скринях пріють їхні [дівчат] полотна, а вони, безприданниці, сидять тепер край шляху (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. безприданниця — БЕЗПРИДА́ННИЦЯ, і, ж., дорев. Те саме, що безпри́данка. В чужих скринях пріють їхні [дівчат] полотна, а вони, безприданниці, сидять тепер край шляху (Гончар, Таврія, 1952, 23).  Словник української мови в 11 томах